Игорь Поночовный: Интерпол самоустраняется от розыска подозреваемых в совершении военных преступлений в Крыму

Игорь Поночовный: Интерпол самоустраняется от розыска подозреваемых в совершении военных преступлений в Крыму
12.06.2020 08:43
shadow

Россия продолжает попытки продавать незаконно экспроприированый украинские активы в оккупированном Крыму. Сейчас на торги выставлены 11 млн куб. метров газа, добытого на месторождении Стрелковое (Херсонская область) и закачанного в Глебовское подземное хранилище в 2014-2015 годах.

Об этом сообщает FIB

Незаконно захватив флот «Черноморнефтегаза», Россия также осуществляет постоянные попытки внести в международные базы недостоверные регистрационные данные на буровые платформы и другие суда украинской компании относительно названия, судовладельца и флага страны.

ГАО «Черноморнефтегаз» стал первой юридическим лицом, в отношении которого в апреле 2014 были применены санкции США и ЕС из-за незаконной аннексии Крыма Россией. Украинские суды наложили арест на суда флота «Черноморнефтегаза». Однако пока Украине не удалось внести их в банк розыска Интерпола. Поэтому буровые установки и другие суда могут свободно передвигаться, например, — добывать газ для Сирии, как предлагал «глава Крыма» Сергей Аксенов.

Каким образом заставить Россию прекратить нарушение международного права, есть ли в Украине для этого ресурсы и механизмы и чем могут помочь международные правоохранительные органы? Об этом — в беседе с Игорем Поночовный, прокурором АР Крым в программе «Вопрос национальной безопасности» с Валентиной Самар (проект Центра журналистских расследований, эфир ТРК Черноморская).



Игорь Поночовный, прокурор АР Крым Фото: investigator.org.ua



Валентина Самар: Ще у 2017 році Центр журналістських розслідувань у проекті «Слідство.інфо» розслідував справу про газ із Стрілкового родовища та якимось дивом укладені угоди між уже захопленим «Чорноморнафтогазом» та ПрАТ «Пласт», що належала екснардепу Олександру Онищенку, і ми своє розслідування провели. Як справи з вашим кримінальним провадженням?

Ігор Поночовний: Кримінальне провадження є. Щодо «Пласту» кримінальне провадження нами було передано до НАБУ. А з приводу захоплення майна, зокрема, і газу у Глібовському газосховищі, є окреме кримінальне провадження. Зараз плануємо його перекваліфіковувати на статтю 438 ККУ за фактом привласнення країною-окупантом публічного майна України на окупованій РФ території.

Ситуація з продажем газу також відстежується. Це один із додаткових доказів того, що держава-окупант не тільки користується майном України, що, в принципі, їй дозволено для використання у військових цілях, але й привласнила його і розпоряджається ним. Саме виставлення газу на продаж є додатковим доказом вчинення воєнного злочину державою-окупантом.

Морська стаціонарна платформа на газовому родовищі Стрілкове Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Як довго ви будете розслідувати цю справу? Чи це велика справа, і вона накопичується новими і новими фактами, і так — до деокупації Криму? Чи все-таки в цій історії із «Пластом» Онищенка, із Стрілковим газовим родовищем буде завершення, бо зараз ця тема доповнюється тим, що борги «Пласту» перед українським бюджетом за використання родовища тепер падає на «Чорноморнафтогаз». Принаймні, так хоче туди їх скинути наша славна Державна фіскальна служба.

Ігор Поночовний: Звичайно, тут треба розуміти, що справи про привласнення публічного приватного майна складні в доказуванні, навіть маючи доступ до території, а, не маючи доступ до території та осіб, які вчинили злочин,- вкрай складні. Тому наше основне завдання зараз – їх документувати, зафіксувати все, що відбувається з привласненим майном, встановлювати осіб, які вчинили злочин, і повідомляти їм про підозру.

Зараз у нас, якщо говорити взагалі про майно у Криму, є цілий кейс. Є одне велике кримінальне провадження, є ряд менших проваджень, в яких ми встановлюємо і накопичуємо інформацію про все майно, яке було привласнене державою-окупантом, зокрема, і майно «Чорноморнафтогазу».

З приводу «Пласту» нічого не можу сказати про розвиток подій, тому що десь два роки тому це кримінальне провадження було передано до НАБУ, тому ми ним не займаємося. У нашому провадженні – все, що стосується саме привласнення державного майна на території півострова. І зараз по цьому кейсу є невеликий задум: спільно з правозахисними організаціями готується чергове інформаційне повідомлення до Міжнародного кримінального суду. Там будуть висвітленні питання як привласнення публічного майна, так і привласнення приватного майна, зокрема, значної кількості земельних ділянок, які були окупаційною владою незаконно віджаті в громадян України. Сподіваюся, що в цьому ж кейсі у нас буде висвітлене і питання майна «Чорноморнафтогазу».

Валентина Самар: Давайте детально зупинимося на темі флоту «Чорноморнафтогазу». По-перше, напередодні окупації він дуже подорожчав завдяки двом «вишкам Бойка» — СПБУ «Україна» (Незалежність) і «Петро Годованець» та двом буксирам «Мис Тарханкут» і «Федір Урюпін». Це 800 млн доларів на бурові установки + ще 120 млн на буксири, що були закуплені за завищеними цінами. Всім відомо, що судна «Чорноморнафтогазу» в рамках кримінального провадження Приморським судом Одеси були арештовані ще у 2017 році. «Чорноморнафтогаз» і ви неодноразово зверталися до Українського бюро Інтерполу, аби ці судна були внесені в банк розшуку Інтерполу як незаконно привласнені РФ, однак цього не відбулося. Чому Інтерпол не хоче вносити до свого банку розшуку судна «Чорноморнафтогазу»?

СПБУ «Петро Годованець» (перейменована РФ на «Крим-2») на Одеському родовищі, 7 вересня 2017 р. Фото: dpsu.gov.ua

Ігор Поночовний: Якщо говорити взагалі про нашу співпрацю з Інтерполом, то все, що стосується Криму, Інтерпол не розшукує. У них є такі моменти як політичні переслідування, і будь-які злочини, вчинені окупантами, представниками Російської Федерації у Криму, вважаються політичними переслідуваннями для них, що б то не було: чи це злочин проти основ національної безпеки, чи це злочин про незаконні збройні формування, чи загальнокримінальні злочини.

З приводу суден «Чорноморнафтогазу», то ще коли провадження перебувало у Кримському главку Національної поліції , ми зверталися до Інтерполу, велася з ними переписка, ми повністю надавали їм весь перелік суден – від СПБУ до менших суден, і було декілька відповідей від Інтерполу – то не вистачало номерів IMO, то не вистачало ще якихось даних, і так ця ситуація залишилася нереалізованою.

Буксир «Мис Тарханкут» ДАТ «Чорноморнафтогаз», 2012 рік Фото: marinetraffic.com © Steel_rat

Валентина Самар: Я теж бачила цю переписку, деякі листи в нас є, і я, наприклад, бачила там, що Прокуратура АРК зверталася до Департаменту міжнародного співробітництва Нацполіції (українське бюро Інтерполу) у 2017 році, а потім аж через рік у 2018 році нагадували про те, що вам не відповіли. Можливо, все-таки немає взаємодії між українськими органами?

І по-друге: на сайті Інтерполу є дані і щодо воєнних злочинів, там пропонують створювати цілі коаліції з правоохоронних органів різних країн для сприяння їх розслідуванню. І щодо мореплавства є окремий напрямок діяльності. То, може, ви ще просто не знайшли з ними спільну мову? Ви можете напряму спілкуватися з Інтерполом чи тільки через Авакова?

Ігор Поночовний: Напряму ми не можемо спілкуватися, тільки через Українське бюро (Департамент міжнародного поліцейського співробітництва НПУ).

Були ще сподівання на організацію Evrojust (Європейське агентство, що співпрацює з судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС — ред.), через них ми намагалися комунікувати, але все одно весь документообіг відбувається через Українське бюро Інтерполу.

Дійсно, Інтерпол говорить, що вони шукають воєнних злочинців, готові співпрацювати і так далі, але щодо Криму позиція там однозначна і незмінна. Все, що стосується конфлікту у Криму, за їхніми поясненнями, — це конфлікт України з Росією, і Інтерпол туди не втручається. Зокрема, можливості і механізми Інтерполу використовуватися для розшуку злочинців не будуть.

Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Але при цьому затримують за картками Інтерполу українських учасників бойових дій…

Ігор Поночовний: Якщо говорити за Донбас – так, були такі випадки, але потім, наскільки я знаю, осіб цих звільняли.

Ми розуміємо, що у Росії є значний вплив на Інтерпол, на прийняття рішення, є значне лобі, тому з цим складно. Але, однозначно, будемо працювати.

Якщо говорити про «Чорноморнафтогаз», то зараз це кримінальне провадження після зміни кваліфікації ми передали до СБУ, з ними будемо працювати більш детально, оновлювати цю всю інформацію та актуалізувати її. Адже ми бачимо, що коли акцент з тієї чи іншої проблематики знімається, або з плином часу він спадає, відповідно, і за кордоном на це ніхто не реагує. Тобто ініціатива має бути тільки від України.

Валентина Самар: Чи пророблявся взагалі якийсь вихід із ситуації – з відсутності співпраці з Інтерполом? Дивіться, яка ситуація: в міжнародній базі розшуку цих суден немає, а от Аксенов два роки тому за допомогою «вишок Бойка» збирався бурити біля берегів Сирії. Наприклад, вони виводять цей флот і починають бурити в Сирії, а в базі розшуку немає цих суден. І що далі?

Ігор Поночовний: Зараз будемо пропрацьовувати. Мені складно говорити, оскільки ці події були 2016-2017-х років – ця переписка з Інтерполом. Зараз це все треба оновити, вибудувати якийсь механізм, тому що вже і в поліції, і в прокуратурі повністю змінилися люди, які займалися цими питаннями. Тому ми це зараз поновимо цю роботу, щоб отримати більш свіжу інформацію від самого Інтерполу – чого їм не вистачає для того, щоб ці судна були у базі міжнародного розшуку. Адже вони арештовані, ухвали суду є, але реалізації немає.

Взагалі з питаннями міжнародного розшуку ситуація складна, оскільки Інтерпол як єдина така організація, яка може розшукувати по всьому світу, самоусувається від питання розшуку воєнних злочинців, пов’язаних з Кримом, і двостороння співпраця між державами ускладнюється тим, що немає можливості оперативно реагувати на появу того чи іншого злочинця за кордоном.



Джерело статті: “https://investigator.org.ua/publication/225961/”